Ринку землі – два місяці: Де в Україні найчастіше купують земельні ділянки і за якою ціною
У профільному відомстві звітують про понад 13 тисяч угод купівлі-продажу угідь
Вже понад два місяці в Україні працює ринок землі – з 1 липня цього року фізичні особи можуть купувати й продавати сільськогосподарські угіддя за певними правилами. За час, що минув зі старт ринку землі у нашій країні було укладено немало угод – у профільному відомстві озвучили цифру у 13 тисяч.
Далі розповідаємо, хто купує сільськогосподарські землі в Україні і які порушення з боку продавців і покупців уже вимальовуються на горизонті.
Статистика угод купівлі-продажу земель
Станом на 7 вересня українці уклали 13 167 договорів на купівлю-продаж земельних ділянок в Україні. Про це розповіли у Міністерстві аграрної політики.
Відомо, що заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру подали 5497 нотаріусів. З них погоджено було 4845 заяв, у черзі на розгляд залишається 20, а відмову отримали 632.
У регіональному розрізі за кількістю угод найбільше їх було укладено у Київській (1170 договорів) та Полтавській (1166 договорів) областях. Третя за кількістю договорів – Хмельницька область (1137 угод). Водночас за обсягами проданих земель першими залишаються Кіровоградська (3,6 тисячі гектар) і Харківська (3,4 тисячі гектар) області. Всього було продано майже 23 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. У Мінагрополітики кажуть, що серед нових власників – майже 4400 унікальних покупців.
При цьому кількість угод із купівлі-продажу земель не означає, що продаються великі площі угідь – приміром, у Полтавській області це лише 0,12% орних земель, на Харківщині та Кіровоградщині – по 0,1% та 0,09% відповідно.
“Більшість угод (до 99%) укладаються фізичними особами. Але варто не забувати, що можливість купувати землю мають і юридичні особи. Але це не стосується так званої “підмораторної” землі (земель сільськогосподарського призначення)”, – зазначив заступник міністра агрополітики Тарас Дзьоба.
За типом угідь, більшість угод – а це 77% – укладали з ріллею, ще 13% – з пасовищами та сіножатями. Решта угод стосувалась або суміші різних типів угідь, або інших типів угідь. Варто відзначити, що за рахунок кредиту на купівлю землі під її заставу було придбано в Україні близько 5 тисяч гектар земельних угідь.
Станом на зараз в Україні щодня реєструється в середньому по 200 угод. Середній розмір земельної ділянки – приблизно 2 гектари, що відповідає середньому розміру земельного паю в Україні.
Ціна землі в Україні
Лише половина угод з купівлі-продажу земель зафіксовано у Державному реєстрі майнових прав із зазначенням ціни купівлі-продажу, хоча за законодавством реєстрація вартості угідь обов’язкова.
Цьому є пояснення – хтось з учасників угоди, або обидва, не хочуть оприлюднювати свої доходи та витрати через побоювання контактів з податковою службою. Тож це фактично порушення закону про ринок землі, зокрема з боку нотаріусів, що реєструють такі угоди. Зрештою цим вони спотворюють загальну цінову ситуацію на ринку землі України.
Наразі середня вартість 1 гектара ріллі в Україні складає приблизно 30 тисяч гривень, тобто трохи більше тисячі доларів, – такий цінник практично відповідає середній нормативній грошовій оцінці. Водночас це набагато менше, ніж озвучена раніше Міністерством аграрної політики ціна на рівні 40 тисяч гривень за 1 гектар.
Тенденції ринку землі в Україні
Фахівці Міністерства агрополітики зазначають, що ринок сільськогосподарських земель в Україні рухається хоч і дещо повільно, але все ж впевнено. Заступник міністра агрополітики Тарас Дзьоба пояснює зростання кількості угод купівлі-продажу земель у серпні у порівнянні з липнем посиленням довіри учасників ринку до аграрної реформи. Чиновник певен – наразі ринок поки лише знайомиться з правилами та нормами щодо обігу сільськогосподарських земель. Окрім цього, левова частка угод припадатиме, найімовірніше, на завершення аграрного сезону, коли врожай буде зібрано, тобто за кілька місяців.
Попри те, що до 2024 року купувати ділянки можуть тільки фізичні особи – громадяни України та не більше 100 гектарів в одні руки, на практиці маємо певні винятки. Незначну частку земельних ділянок придбали юридичні особи. Йдеться про колишні так звані непідмораторні землі, не згадані у п. 15 розділу Х Земельного Кодексу України як такі, що донедавна перебували під дією мораторію. Приміром, це угіддя для ведення особистого селянського господарства.
Які перспективи ринку землі в Україні?
Міністерство агрополітики за підтримки Світового банку та Євросоюзу працює над створенням автоматичної системи моніторингу земельних відносин відповідно до ЗУ “Про національну інфраструктуру геопросторових даних” і Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого цього року урядовою постановою.
Система моніторингу міститиме дані про кожну земельну ділянку за її кадастровим номером. А зараз усю ключову інформацію про стан ринку землі можна переглянути на сайті Держгеокадастру в розділі “Моніторинг земельних відносин”.
Наразі створюється національна інфраструктура геопросторових даних, адміністратором якої Держгеокадастр визначив ДП “Науково-дослідний інститут геодезії і картографії”. Він має містити геопросторові дані про будь-який об’єкт нерухомості чи територію. Там уже доступні дані від Держводагентства, Укравтодору, Мінрегіону, Державного космічного агентства, а також від 92-х органів місцевого самоврядування: міських, селищних рад і територіальних громад.