Голштинська молочна порода корів

Однією з найкращих порід для молочного господарства є голштинська порода корів. Її не часто можна зустріти у нас в країні, але це пов’язано не з її недоліками, а з тим, що далеко не всі можуть створити необхідні умови для її утримання.

Однією з найкращих порід для молочного господарства є голштинська порода корів. Її не часто можна зустріти у нас в країні, але це пов’язано не з її недоліками, а з тим, що далеко не всі можуть створити необхідні умови для її утримання.

Вивели цю породу у другій половині 19 століття. Її предки мають європейське походження. Їх розводили у Німеччині, Бельгії та Голландії. Із останньої країни вони й були привезені, а тому спочатку називалась порода корів “голштино-фризьскою”. Друга частина зникла лише у 70-х роках ХХ століття. Однак в деяких джерелах, наприклад спеціалізованій літературі та описах, вона і на зараз фігурує як голштино-фризська порода.

Корови виводились для отримання великих надоїв, на що робили ставку селекціонери. З плином часу порода почала вдосконалюватись у сторону збільшення жирності молока і вміст білків. Зараз на фермах розвивають саме цю направленість, використовуючи для цього не лише методи селекції, а й велику увагу приділяють раціону корів.

Голштинська порода корів: фото, описання екстер’єру, характеристика

Необхідно відразу зазначити, що голштинська порода має виключно чорно-білий окрас. Червоно і повністю чорні телята, народжені від голштинської корови, виділяють в окрему породу, оскільки вони мають інші показники продуктивності, по-іншому набирають вагу.

Голштинські корови мають яскраво виражений екстер’єр молочного типу:

  • форма тіла трикутна;
  • тулуб трохи розтягнений;
  • круп широкий, рівний;
  • вим’я рівномірно розвинене, чашоподібне (добре помітно в порівнянні на фото);
  • ноги худі, з чітко виділеними кістками і сухожиллями.

На фото видно, що бики голштинської породи мають деякі характерні особливості. Їх можна відрізнити за крупною головою з короткими рогами, широким довгим плечам, глибоким грудям.

При народженні телята голштинської породи корів важать 40-50 кг. Через півтора роки при правильному годуванні телиці важать близько 400 кг. Дорослі корови важать 600-700 кілограмів і мають зріст 1,4 метри. Швидкість набору маси доволі висока, а тому незважаючи на те, що це корова молочного направлення, її можна розводити для отримання м’яса.

Здорові бики більші за корів уже при народженні (від 45 кг), у 4-5 років важать близько тони (± 150 кг) і в холці мають 160 см.

Продуктивність

Разові надої голштинської корови — головна характеристика породи. На батьківщині, в США та Канаді, річна продуктивність сягає 8-9 тисяч кілограмів молока. Найбільші надої отримують в Ізраїлі — близько 10 000 кг/рік, але при цьому для корів створюють ідеальні умови. При належному догляді і збалансованому раціоні в наших умовах голштинська корова дає 15-20 літрів молока на день для такої продуктивності підійде доїльний апарат Дамілк.

Цей показник нижче, ніж в інших країнах, де вона більш за все поширена, але продуктивність інших корів молочної направленості рідко перевищує 12л/день.

Цікавим є той факт, що саме корові голштинської породи належить рекордний річний надій: за 305 днів лактації вона дала 25248 кілограмів молока.

Догляд

Умови утримання мають величезний вплив на те, скільки молока дає голштинська корова.

Ще перед придбанням худоби необхідно влаштувати для неї місце. Голштинських корів не тримають на прив’язі, а лише в стійлах або загонах. Головними вимогами є:

  • ізольованість;
  • можливість підтримання стабільної температури;
  • автоматична роздача корму;
  • регулярна чистка приміщень і заміна підстилки.

Місце для отелення повинно бути обов’язково продезинфікованим. В перші дні телят рекомендують тримати під інфрачервоними лампами.

Ветеринарний огляд і молодої, і дорослої худоби повинен проводитись регулярно. Особливо це стосується племінних тварин, адже в разі захворювання інфекція може швидко поширитись від однієї корови до другої.

Особливої уваги потрібно приділяти харчуванню голштинської породи корів. При складанні раціону необхідно враховувати не тільки хімічний склад кормів, а й місцевий клімат. Конюшина й люцерна багаті на білки є ідеальним кормом в умовах нашої країни. Рекомендується до складання раціону для корів залучати спеціалістів, адже в період статевого дозрівання, лактації, після отелення необхідне різне харчування. Крім того. По-різному годують телиць і биків. Головною вимогою є вміст у фуражі не менше 20% протеїну.

Напувають гольштинів виключно теплою водою. В рік на одну голову великої рогатої худоби витрачається 7 тонн корму. Не рекомендується використовувати силос, бо в ньому часто живуть хвороботворні бактерії.

Переваги породи

Крім високої продуктивності, голштинська порода корів має інші переваги. Сюди можна віднести “скороспілість” худоби. Телиці швидко досягають статевої зрілості, і вже у 18 місяців готові до запліднення.

Голштинська порода корів за характеристиками молока перевершує “конкурентів”. В Північній Америці та Ізраїлі його жирність складає 3,6%, а білку — 3,2 (у звичайної молочної корови ці показники знаходяться у межах 3%). в наших умовах голштини мають меншу продуктивнісь, але при цьому можна отримати більший вміст жиру, аж до 3,8%, що робить їх ідеальними для отримання вершків для виготовлення масла.

Голштинська порода чудово підходить для фермерських господарств, завдяки тому, що її легко привчити до машинного доїння. На звикання до доїльного апарату ця тварина витрачає менше часу, ніж звичайна молочна корова.

Порода корів голштино також має високій забійний вихід. Кількість м’яса складає 50-55% від загальної ваги тварини, що дозволяє розводити їх для отримання яловичини. Якість м’яса при цьому не поступається такому у звичайних м’ясних порід, а не корів молочного спрямування. При особливому годуванні воно може досягати “ресторанного” преміум-класу.

Недоліки

Головним мінусом є те, що голштинські корови дуже “вибіркові”. За ними важко доглядати, набір ваги і надої сильно залежать не тільки від кліматичних умов, а й від стресів. Саме тоиу їх рекомендують утримувати в племінних господарствах вигінного типу, які максимально нагадують природні умови.

Великим недоліком голштинських корів є те, що вони схильні до різноманітних захворювань. Молоді телята чутливі до інфекцій, в перші дні їх взагалі заборонено торкатися руками, які пере цим не були вимиті милом. Для зміцнення імунітету ветеринари рекомендують додавати в корм пребіотики.

Дорослі голштинські корови, якщо в місці їх утримування не підтримувати чистоту, швидко захворюють маститом.

Необхідно окремо згадати про тривалість життя голштинської породи корів. Вона складає не більше 10 років, у той час як “дворові” годують господарів не менше 15 років. При цьому продуктивність починає знижуватись вже після другого отелення, а на п’ятому утримання корови для молока сильно втрачає рентабельність.

Підведення висновків

Відгуки голштинська корова отримує хороші. Вона підходить як для домашнього утримання, так і для розведення на фермах. За продуктивністю вона перевершує звичайних молочних корів, але при цьому потребує більш ретельного догляду.

Утримання голштинської породи має високу рентабельність, але прибуток можна отримати тільки в тому випадку, якщо серйозно займатися худобою, а не утримувати їх в якості підсобного господарства.

Войти

Зарегистрироваться

Сбросить пароль

Пожалуйста, введите ваше имя пользователя или эл. адрес, вы получите письмо со ссылкой для сброса пароля.