Множинне громадянство – це спосіб відкрити ринок землі для іноземців

Зареєстрований у парламенті законопроект про множинне громадянство відкриває доступ до ринку землі іноземцям.

Так, серед можливих наслідків прийняття законопроекту 6368 «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України» є легалізація доступу на ринок сільськогосподарських земель іноземців з українським корінням.

“””Це така спроба легалізувати іноземний капітал на внутрішньому ринку землі для придбання сільськогосподарських паїв. Ми ж пам’ятаємо, що за законом 552-IX  право власності на землю отримали громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади та держава. З 1 липня 2021 року землю почали купувати фізособи (100 га в одні руки), а з 1 січня 2024 року до кола покупців додаються юридичні особи, які на рівні з фізичними особами отримають однакову земельну «стелю» – 10 тис. га в одні руки. Ухвалення закону 6368 про множинне громадянство для іноземців, які є етнічними українцями, автоматично відкриває доступ для іноземного капіталу. Адже не існує наразі юридичних перепон, які б забороняли придбання с/г землі «етнічним українцям-іноземцям» з новою українською пропискою (при цьому ми досі не розуміємо, чи збережеться у них якесь інше громадянство). Крім того, їм же ніхто не заборонить і створювати українські юридичні компанії. Тобто це схоже на добре продуману «тиху» схему заведення іноземного капіталу під придбання землі. Було би логічним встановити на певний час мораторій, наприклад, 5 років для таких громадян для придбання сільськогосподарської землі. це дозволить зберегти чистоту намірів етнічних українців і забезпечить їх реальне бажання працювати на землі, а не втілить на практиці  ефект швидких спекулятивних інветицій. Ми ж бачимо, що світові ринки капіталів перегріті вільними грішми, які потрібно кудись вигідно вкласти. Земля, а відтак і продовольство, – хороший варіант для цього», – пише редактор видання Наталія Білоусова.”””